Мені випала нагода розповісти вам про професію учителя і моє особисте ставлення до неї.

Почну з того, що про професію вчителя я мріяла ще з самого раннього дитинства. Якщо вірити батькам, то я завжди когось навчала: спочатку ляльок, потім – подружок. Та дитинство минуло. І коли постав вибір майбутньої професії, без вагань вирішила вступати до Вінницького педагогічного училища і здобувати фах учителя початкових класів та педагога-організатора. Згодом , уже працюючи, навчалася у Вінницькому державному педагогічному університеті імені М. Коцюбинського за спеціальністю «учитель математики, фізики та астрономії» . Але саме навчання в педагогічному училищі дало мені більшість знань та умінь, а головне – практичних навичок, потрібних у роботі з дітьми.

Працювати за фахом розпочала одразу по закінченні педучилища в 2000 році у рідній Гостинненській школі, на посаді педагога-організатора. Після її реорганізації у 2004 році, була переведена на посаду учителя початкових класів  Никифоровецької ЗОШ І-ІІ ступенів, і ось нині працюю учителем математики та фізики Медвежанської ЗОШ І-ІІІ ступенів. За весь цей час мені довелось працювати з дітьми усіх вікових категорій: від 1 до 11 класу. Навіть з дітками дошкільного віку вдалось попрацювати, готуючи їх до навчання в початковій школі. Робота з дітьми кожної категорії по своєму цікава. Наприклад, навчаючи учнів початкових класів, мені подобалось спостерігати за їхніми успіхами. Це незабутнє відчуття, коли на тебе з довірою дивляться багато пар допитливих оченят і ти не маєш права схибити і втратити цю їхню довіру. А як вони  радіють, коли  їх перші кривенькі палички перетворюються у гарні літери.

Але головне у роботі учителя початкових класів – це не навчити читати, писати, рахувати, а навчити їх дружити, створити з маленьких бешкетників і непосид колектив.

Учні середніх класів – це вже окрема історія. Саме в цей час, який називають підлітковим віком, формуються певні риси характеру, з'являються перші захоплення, перше кохання. Тому учителю потрібно не тільки давати знання, а потрібно звертати увагу на зміни у поведінці дітей, вчасно підтримати, вислухати, дати вчасну пораду. Якщо вдається налагодити контакт з дітьми (що є не дуже легкою справою), то і навчання, і виховання будуть проходити з легкістю. Учні  старших класів – це вже цілком сформовані особистості, зі своїми характерами, з ще невеликим, але власним життєвим досвідом, з якими цікаво працювати, через те, що навчаючи їх – навчаєшся сам.

І взагалі учительська робота – це постійна самоосвіта. Адже час не стоїть на місці. І потрібно бути у курсі різних новацій, новинок, щоб діти не вважали тебе «древнім динозавром».

Професія учителя заключається не тільки виключно в навчанні дітей. Крім того, що учитель повинен добре знати свій предмет, потрібно ще мати знання з психології, педагогіки, методик роботи, щоб вміло донести свої знання до своїх учнів. Також учитель має виховувати учнів, бути прикладом для наслідування, щоб власною поведінкою підтверджувати свої слова. Адже основний впливовий інструмент учителя – це слово.

 А ще одним з основних аспектів професії учителя я вважаю любов до своєї справи та до дітей. Лише коли людина по справжньому любить свою справу, то ця справа приносить задоволення для душі.

Адже як казав всім відомий письменник Лев Миколайович Толстой: «Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде добрим учителем. Якщо вчитель відчуває тільки любов до учня, як батько, мати, він буде кращим за того вчителя, який прочитав усі книжки, але не відчуває любові ні до справи, ні до учнів. Якщо учитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він - досконалий учитель.»

На мою думку, людині, яка не любить дітей , не варто іти працювати в школу, адже ця робота не буде приносити задоволення ні самому учителю, ні учням.

Але, якщо серед вас є ті, хто вважає, що може самовіддано працювати, передаючи свої знання, намагаючись залишити слід у серцях своїх вихованців, хто готовий до постійного пошуку, самоосвіти, хто готовий навчаючи навчитись, хто може залишити всі життєві проблеми за дверима, і увійти в клас доброзичливим, усміхненим, радим бачити оченята своїх вихованців,  ваше місце – у школі, і професія учителя – для  вас.